Саме так, за кольором, обирають охолоджувальну рідину мало не половина українських автовласників. І маємо сказати, що це найкращий спосіб придбати не те, що треба.
Про те, як обрати відповідну охолоджувальну рідину для автомобіля, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані матеріали Autobild та Autocentre.
Ми знаємо, що для багатьох автомобілістів це буде справжнім відкриттям, але: колір антифризу – то всього лише барвник, а не показник якості чи типу. Будь-який колір можна додати у будь-який антифриз, щоб продавати одну й ту саму рідину з різними етикетками під видом різних марок. Для початку ми коротко розповімо, чим небезпечний для автомобіля неякісний або невідповідний антифриз, а потім з’ясуємо, як найшвидше обрати те, що треба конкретному двигуну.
Коли антифриз вбиває двигун
Перш за все, "неправильна" рідина наряд чи замерзне і розірве двигун в мороз – її загрози найчастіше в іншому. Справжнє лихо в тому, що неякісний (або невідповідний) антифриз швидко провокує корозію деталей мотора і системи охолодження. І попутно засмічує продуктами розпаду та корозії радіатори – а їх є і два, і три. Все це означає серйозний ремонт із заміною дорогих деталей.
Неприємність трохи іншого плану обіцяє підробка, в якій замість основного компонента етиленгліколю використали дешевший замінник –
суміш гліцерину з метанолом. Метанол – це спирт, який закипає вже при 65 градусах С, а випаровується при 95 градусах С (саме робоча температура двигуна). Але без нього бодяжникам не можна, бо сам по собі незамерзаючий гліцерин надто густий. Такий мікс у двигуні швидко густіє, перевантажує помпу, вбиваючи її підшипники та привод. А ще метанол закипає не тільки від температури, а й від вібрацій, які є в двигуні, і місцеві осередки кипіння викликають таке явище як кавітація. Вона призводить до ерозії металу з поверхонь деталей двигуна: гільз циліндрів, крильчатки помпи тощо. В результаті – передчасний, несподіваний і незрозумілий знос деталей і ремонт двигуна.
Як обирати антифриз
Найпростіший шлях – звернутись до дилера своєї марки і придбати у нього те, що приписав виробник. Значно дешевший варіант – самому знайти в мануалі до машини специфікації і ухвалення від виробника. І знайти продукт з таким маркуванням на етикетці в магазині, що заслуговує на довіру.
Якщо з пошуком кодів заводських специфікацій якісь проблеми, можна з’ясувати, якого типу антифризи рекомендує для вашого двигуна виробник, і придбати продукт будь-якої марки, але саме зазначеного типу.
Тут, певно, потрібно коротко розшифрувати: всі якісні антифризи базуються на одній основі – на етиленгліколі. Проте мають різні пакети присадок, і в першу чергу йдеться про антикорозійну складову, адже сам по собі етиленгліколь агресивний до алюмінію. Всього є чотири типи присадок:
- карбоксилатні (позначаються ОАТ, SNF, G12),
- гибридні (hybrid, HOAT, NF, G11),
- лобридні (lobrid, Si-OAT, N‑OAT, Р‑OAT)
- традиційні (traditional, conventional, IAT).
Вказані у дужках назви чи абревіатури часто можна знайти на упаковці фірмових антифризів – це буде вам і підказкою, і помічником у пошуку. Найбільш універсальними вважаються карбоксилатні, а найбільший ризик нарватись на підробку – в групі антифризів traditional.
Коротко
На жаль, описані нами вище тонкощі підбору антифризу не завжди відомі продавцям в магазинах та на авторинках. Тому не поспішайте довірятись першому-ліпшому комерсанту, а таки постарайтесь знайте саме те, що рекомендує автовиробник. Так, з пересердя ви можете припинити пошуки і зекономити на цьому годину-дві часу, придбавши будь-що у красивій каністрі. Але через це ваш двигун може передчасно вийти з ладу – звісно, не завтра, але, скажімо, через рік замість того, щоб працювати без ремонту ще десяток років.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, як працює фотофіксація порушень та де стоять камери.