Чому ми йдемо від тих, кого все ще кохаємо: експерт пояснив парадокс

Фраза "Я тебе люблю, але йду" - одне з найболючіших зізнань у стосунках. Чому так відбувається? Чому навіть щирі почуття не рятують пари від розриву? Сучасна психологія дає чіткі відповіді: кохання - не єдина умова для щасливих і здорових стосунків.

Чому люди можуть розірвати стосунки, навіть коли мають ще сильні почуття один до одного, пояснив для РБК-Україна (проєкт Styler) лайф коуч та сексолог Віталій Курсік.

Це звучить нелогічно. І дуже боляче. Але так буває - ми ще любимо людину, але обираємо піти. Не через примхи, не через емоційний сплеск, атому, що іноді любов - це не все.

Ось найчастіші причини, чому люди обирають розрив, навіть коли серце все ще тріпоче:

Несумісність у важливому

Любов є, але в одного - бажання родини, у другого - свободи без зобов’язань. Хтось хоче дітей, хтось - мандрувати світом. І роки компромісів закінчуються фразою: "Я не можу більше йти проти себе".

"Важливо розуміти, що несумісність - це не провина когось з партнерів. Так склалося життя і немає винних. Краще визнати реальність, ніж вперто ігнорувати та страждати вдвох", - каже експерт.

Хронічний біль

Постійна критика, байдужість, холод або нескінченні конфлікти. Навіть якщо є любов, психіка каже: "Вибач, але я більше так не можу".

"Постійні сварки призводять до емоційного вигоряння. І якщо ви відчуваєте більше тривоги, ніж радості - краще поставити крапку", - радить Віталій Курсік.

Різний рівень зусиль

Один будує стосунки, інший - просто існує в них. І той, хто вкладається, зрештою втомлюється. Бо кохання - це не постійні жертви.

"Відсутність взаємності в зусиллях знецінює зв'язок. Один з партнерів постійно почуває себе нещасним. Важлива не кількість почуттів, а рівність у зусиллях підтримувати близькість та зв'язок", - наголошує коуч.

Невирішені травми

Минуле партнера або власне тягнеться у стосунки, заважає довіряти, відкриватися, будувати щось справжнє. І тоді любов розбивається об стіну з болю, яку не лікували.

Ріст у різні боки

Люди змінюються. Іноді - в протилежних напрямках. Один шукає сенс, другий - стабільність. І кохання тут не винне. Просто більше не по дорозі.

"І так буває. З часом з'являється відчуження, бо кохання хоч і було сильним, але воно не витримало змін. І це теж нормально - іноді стосунки виконали свою функцію у житті партнерів і мають завершитися природно", - каже фахівець.

Такі розриви завжди складні. Вони не виглядають, як кіношні скандали. Частіше - це тиха розмова з комом у горлі.

"Кохання - не гарантія щастя, якщо не вистачає базових речей - поваги, довіри, розвитку, спільних цінностей. І часом єдиний здоровий вихід з ситуації - піти. А іноді піти - це теж прояв любові. До себе, до життя, до майбутнього. Бо залишатися в тому, що вже не живе, - це точно не кохання. Навіть якщо серце ще трохи сумує", - резюмує Віталій Курсік.

Вас може зацікавити: