• 12 Грудня 2025

    У Раді готують на друге читання законопроєкт про ВІМ-технології: чим вони важливі для відбудови

    АвторNews Media

    28.11.2025 17:14
    У Раді готують на друге читання законопроєкт про ВІМ-технології: чим вони важливі для відбудови

    У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкт про обовʼязковість застосування ВІМ-технологій при проєктування обʼєктів, які будуються за державний кошт, і великих інфраструктурних об'єктів. Однак цей процес рухається не так швидко, як цього б хотілося.

    Як пише РБК-Україна, про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк.

    Під час міжнародного науково-технічного форуму "Архітектура, Будівництво, Дизайн: Виробництво, Інформатизація, Менеджмент", організованого Київським національним університетом будівництва і архітектури, Шуляк розповіла, що наразі в Комітеті готується на друге читання законопроєкт про обовʼязковість проєктування обʼєктів, які будуються за державний кошт, великих інфраструктурних об'єкти з обов'язковим застосуванням ВІМ-технологій.

    Це, зазначила вона, актуально для України вже багато років як у контексті життєвого циклу обʼєкта, так і стосовно науково-технічного супроводу і стандартів, які повинні використовуватись при запровадженні ВІМ-технологій. Але процес ухвалення необхідного для українського містобудування законопроєкту рухається не так швидко, як цього б хотілося. 

    "Законопроєкт на друге читання рухається повільно, тому, що деяка частина професійної спільноти не готова переходити на роботу із сучасними цифровізованими інструментами, через ціну на програмне забезпечення", - розповіла Шуляк.

    Втім зараз саме той час, коли запроваджувати  ВІМ-технології найдоречніше - українські будівельні ЗВО можуть стати ідеальним майданчиком для навчання цьому інструменту, каже нардепка.

    "Ба більше, найближчим часом відбудуться переговори з продавцями відповідного програмного забезпечення по ВІМ-у, щоб в українських проєктувальників, які навчаються, була можливість зекономити і не сплачувати такі ж суми, як, наприклад, у компаніях ЄС", - зауважила вона.

    Чому запровадження ВІМ-технологій важливо для України

    Для десятків провідних країн, нагадала паралментарка, ВІМ-технології давно стали нормою. Починаючи від Франції, де це прописано на законодавчому рівні, й до Сінгапуру, де ВІМ є невідʼємною частиною життєвого циклу проєкту, який реалізується за державний кошт.

    І цей досвід неодмінно потрібно використати Україні з урахуванням того, що в результаті повномасштабного вторгнення ми стикнулися з необхідністю реалізовувати такі проєкти з відновлення, які 5-10 років тому не могли навіть уявити.

    "Для нас це виклик - необхідність відновлення обʼєктів на кшталт будівництва водогону в Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. І, скажу чесно, попри те, що будівництво відбувалося буквально з коліс, але без науковців, звичайно, це рішення не ухвалювалось", - зауважила Олена Шуляк.  

    За її словами, цей кейс показує, що на більшості інфраструктурних проєктів обов'язково повинен бути науковий супровід, оскільки українські підрядники та проєктувальники, навіть іноземні, з такими викликами ще не зустрічалися.

    Виклики для будівельної галузі

    Наостанок Олена Шуляк зазначила, що під час відновлення поставатимуть виклики, пов'язані й з використанням сучасних будівельних матеріалів.

    В Україні ще у 2020 році ухвалили регламент ЄС 305 про якість будівельної продукції, яка може поставлятися на ринки ЄС, - українські виробники мають для цього пройти сертифікацію та підтвердити відповідність своєї продукції. Але Україна й досі намагається його імплементувати при тому, що в Європейському Союзі з 1 січня 2027 року цей регламент буде оновлено. 

    "Відповідно, буде працювати новий регламент, і ми трошки відстаємо від тих стандартів, які працюють в Європейському Союзі. Але розуміємо, що без сучасних матеріалів, без осучаснення, скажімо так, українського виробництва, ми не зможемо якісно відновлювати країну. Нам потрібна буде величезна кількість інженерних рішень, які будуть працювати в царині енергоефективності, в царині зеленого відновлення тощо", - резюмувала Олена Шуляк. 

    Раніше Олена Шуляк розповіла, що при відбудові зруйнованих міст в Україні планують використовувати моделювання за допомогою ГІС-систем.

    Интересная новость? Поделись!
    Следите за обновлениями важных новостей на наших страницах
    Facebook Telegram